Знов мені снилось, що розвеснилось На душі в мене знов, Серце стукоче, вірити хоче, Що наснилась любов. Ти мені снилась, в душу світилась, Мов стелила сон-траву. Віри не трачу, може побачу Я свій сон наяву!
Приспів: Не лукав, стань переді мною, Не шукай долі стороною. Вже весна цвіт роздає, Серце, для щастя тебе не стає! Ти мене в сні причарувала, На любов крила дарувала. Не лукав, стань наяву, Вірою в тебе на світі живу!
Де ота стежка – срібна мережка, На якій пружині? Дай мені броду, дай переходу На шляхи весняні. Десь ти в тумані, у сподіванні, Наче в дзеркалі води, Зіркою з ночі глянь мені в очі, У любов поведи! Приспів (2).