see http://ps.org.ua/artist/napalm http://nashe.com.ua/song/6775
Я іду у потоці людської безодні. Я сьогодні чужа і далека сьогодні. Мої ноги важкі та землі не відчувають, Бо тепер в моїй душі щось помирає. Мій настрій такий, що хочеться вити І від болю не знаєш куди себе подіти, Та коли знається, що виходу немає, Наче грім із небес тишу голос ламає:
Приспів: Піднімися з колін твоє серце благає! Ти не будеш рабом, якщо не бажаєш! Треба сили зібрати, з нуля все почати, А хто каже: Не вийде!.. хай йде!..
Так, людська природа підла, Жорстока, лиха, лукавством багата, Та що калічить найбільше душу й тіло – Це друзів підстава, це зрада. Та час рани гоїть, всі грані стирає І вся моя злість кудись пропадає, Бо хто сильний духом, той не тікає І доля жорстока нас не зламає!
Приспів
Як тільки відкриваю я свої-мої очі, Цей голос долинає до мене щоночі! Як тільки закриваю я свої-мої очі, Цей голос приходить до мене щоночі! Як тільки відкриваю я свої-мої очі, Цей голос, мабуть, щось від мене хоче! Як тільки закриваю я свої-мої очі, Цей голос, цей голос!..