Їхав козак на війноньку, Сказав: «Прощай, дівчинонько, Прощай дівчино, чорнобривонько, Їду в чужу сторононьку. Прощай дівчино, чорнобривонько, Їду в чужу сторононьку. Дай же, дівчино, хустину, Може, я в бою загину, Темної ночі накриють очі, Легше в могилі спочину. Темної ночі накриють очі, Легше в могилі спочину». Дала дівчина хустину, Козак у бою загинув, Темної ночі накрили (накривши) очі, Легше в могилі спочинув. Темної ночі накрили очі, Легше в могилі спочинув. Добрії люди насилу Взяли хорошу (вродливу) дівчину. Ген серед поля гнеться тополя Та на козацьку могилу. Ген серед поля гнеться тополя Та на козацьку могилу