Вже завтра я тебе побачу Відміряла вже кілометрів час.. Один для нас. Повернення до звичок Ти і кава І кожен день зникаю я в твоїм волоссі, під комірцем сорочки, в кармані у пальто. Це як щось неймовірне як перший сніг.. Останній лист перегортаєм, як добре що з тобою я звикаю закрити очі і Один Два Три. Мене тримай Це перший наш політ. Ти не хотів мене із себе випускати, ти не хотів але я мусила піти. Ти ж знаєш нам варто це кінчати. Звикати ми не любимо коли говорю я дурниці. Але тобі потрібні були мої витівки неграматичні .