вистачить вулиць і кольорів,
снів, наче яблук, народить сад.
кожен із нас зумів - уцілів,
кожен із нас - навіть той, хто впав.
//вмили вулиці сиві
дрібні звіруваті зливи.
я давно тобі не снилась.
у напівпустій залі -
те, що нерозгадали.
мовчи до мене далі...//
вистачить довгих блідих ночей,
сни, наче зорі, впадуть на нас.
кожен тепер кудись утече,
віднайшовши для себе час...
--а наше мовчання - це теж діалог.
я знаю, ми схибили десь удвох.
і нашу закритість від інших світів -
не подолати. а як ти хотів?
зате нам вистачить снів...--
НастяЗникає еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1