не ховай свої долоні, не лякайся доторків моїх. хто засипав літер у наші долі? хто змінив нас, хто це зміг?
не пали свої чернетки! не губи конверти і листи! забуваються так легко ті слова, що відпустив.
//де ти їх вичитав? забагато дав волі уяві. слів твоїх не викреслю, хоч вони і мляві//
перехрестя фраз між нами, ми - відлуння вибраних цитат. ця полегша - відцурались слів, що вечір розхитав...
не ховай себе, не треба, не тікай по інший бік дверей! краще ляжмо просто неба - інший хай слова збере...
//ті, що ти вичитав... забагато дав волі уяві. слів твоїх не викреслю, хоч вони і мляві//
==у сутіску зустрітись і вмерти в близькості тій, шукати місяць у сонячні дні. славильні оди ночі і шемріт вітрів. слова стають порожні, коли їх відпустив==
цілодобова ходанина. такі обвітрені, що аж стаю піском замість людини, розбивши ліктями міраж...
не ховай свої долоні, не лякайся доторків моїх. хто засипав літер у наші долі? хто змінив нас, хто це зміг?