Наталья Валевская - Пісня про рушник (Минус) | Текст песни

• Тексты песен
• Наталья Валевская
• Пісня про рушник (Минус)

Рідна мати моя,
ти ночей не доспала
І водила мене
у поля край села,
І в дорогу далеку,
ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
на щастя дала.
І в дорогу далеку,
ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте
росяниста доріжка,
І зелені луги,
й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива
материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
хороші твої.
І твоя незрадлива
материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник,
простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав,
в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові
оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука,
і вірна любов.
І на тім рушничкові
оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука,
й твоя материнська любов.

Хай на ньому цвіте
росяниста доріжка,
І зелені луги,
й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива
материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
хороші твої.
І твоя незрадлива
материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
хороші, блакитні твої