Це давно колись було вже пройшло чимало літ зустрічались ми тоді, ти зривав ромашок цвіт.
Ромашки білі ти зривав на їх пелюстках ворожив та не мені їх дарував бо не мене її любив. Ромашки білі ти зривав та квіти ніжні не мої мені ти правди не сказав що розлюбив.
Чом тривожиш знов мене чом прийшов назад сюди вже минуле не вернеш вже ромашки відцвіли.
Ромашки білі ти зривав на їх пелюстках ворожив та не мені їх дарував бо не мене її любив. Ромашки білі ти зривав та квіти ніжні не мої мені ти правди не сказав що розлюбив.
Бо буває так в житті і не знаєш де впадеш не зберіг любов тоді і не знаєш чи знайдеш.