1. Вітер на тополі всі гілки зламав, Він, як я у долі щастя свого питав. У ставку – лілеї, у очах – любов, А десь там над нею зорі падають знов. Я й не знала тай
ПРИСПІВ: Палала, палала, палала у моєму небі зірка Падала, падала, падала, не казали люди - гірко. Думала, думала, думала – збережу своє кохання. Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.
2. Ой вітер, мій вітер, не ламай гілок, Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок. У ставку лілеї день і ніч цвітуть, Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь. Я й не знала тай
ПРИСПІВ: Палала, палала, палала у моєму небі зірка Падала, падала, падала, не казали люди - гірко. Думала, думала, думала – збережу своє кохання. Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.
Палала, палала, палала у моєму небі зірка Падала, падала, падала, не казали люди - гірко. Думала, думала, думала – збережу своє кохання. Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.