Пам'ятаю тату давним-давно в пам'яті моїй як німе кіно ми малі сміємося ти молодий згадую що день я той час золотий думала тоді ніби ти чарівник ти ж бо ним і став бо до того ти звик що любов батьківська спроможна усе й просто нас любив над усе.
Приспів. Коли заплаче серце батька будуть очі його сухими у тебе в хаті мій любий тату завжди будемо дітьми малими таку важку мозолясту долоню положиш ніжно на голову доні надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Програш. Відцвітав садок твої доні росли і роки у вирій лелеки несли а як повертались несли сивину й істину життя наче сонце ясну і нехай в вікно заглядає зима теплоту душі не погасить вона перший сніг для тебе надію несе бо онуків любиш тепер над усе. Приспів.