Посивіли твої скроні, Аж душа моя болить. Нахилю в твої долоні Голівоньку, хоч на мить. Заясніє біла хата, Засміються рушники, Вийде тато зустрічати, Як у юнії роки.
Приспів: По вербовій кладочці у дитинство повернусь, Із долонею татових чистої води нап’юсь. І запахне м’ятою рідний батьківський поріг, Тату, тату, таточку, тільки не старій.
Я вдивлюсь в твоє обличчя, В очі лагідні твої, І, здається, там курличуть Беззахисні журавлі, Посідаємо близенько Де любисточок росте, Тату, таточку, рідненький В тебе серце золоте.