То зима, то весна стала срібно-зеленим, То у радощів присмак біди іди туди, я одна, Наче ми полонені самоти і щоночі, що ночі, що ночі Сни ти бачиш тривожні і злі і прокинувшись тихо шепочеш: "Наталі".
Приспів: Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні, Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.
Хтось наврочив тобі, і мені хтось наврочив Розвели поміж нами мости і куди не підеш всюди чорнії очі самоти, самоти І щоденно, щоденно, щоденно в небесах на прозорому склі Ти ім’я моє пишеш натхненно "Наталі, Наталі..."
Приспів: Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні,
Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.
Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні, Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота. Ти самотній, я самотня, ми в розлуці, як в безодні, Наче кара Божа, на чаклунку схожа, чорноока самота.