А знаєш , я в це вірю, я майже впевнена, що десь у світі, не вцьому, а в паралельному, з тобою, живем ми в будиночку, біля пляжу Нас промінь лоскоче:"лінивці, вже час прокидатися", від сну відрива, лиш безмежне бажання обнятися У турці кава, що пінкою, тричі має піднятися, млинці з малиною, та збитими вершками, цілунки , посмішки ,з вершково-малиновими вусами, насмішки ніжні, підколи веселі , бій подушками , пух, пір'я літають по всій оселі і регіт стоїть , аж до самої стелі Аж раптом дзвінок нагадав, що ми мама і тато Малим привіти з натяком - на вікенд завітати Іще в нас є кіт поважний, та собака вухата, нас вдома , завжди є кому чекати А ще - є море ...та мрія куражна І поки ще спека причал не зморила, лагодим човен, ладнаєм вітрила, чуєш, вони шелестять , наче крила Поскрипують щогли, в вузлах такелажу Про штилі і грози вони нам розкажуть Та нас, удвох - таким не злякати, скарби піратів ,ми з впертістю будем шукати Нашепче нам вітер вірші та прозу, казки про вічне, для дітей та дорослих Так і живемо - всі дні, не схожі на попередні наповнені простором,пристрастю - геть недаремні І заздрим "ми ці",нам тим-п'янким - в усіх паралельних...