На городі верба рясна...
Там стояла дівка красна.
Хорошая та вродлива,
Її доля нещаслива.
Її доля нещаслива, –
Нема того, що любила.
Нема його та й не буде, –
Розраяли вражі люди.
Розраяли, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1