По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий — Нащо зеленіє? Кругом поле. як те море Широке, синіє Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила — не спинила, Пішов та й загинув. Якби знала, що покине,— Була б не любила; Якби знала, що загине,— Була б не пустила; Якби знала — не ходила б Пізно за водою, Не стояла б до півночі З милим під вербою;