Шахтарочка Слова: С. Воскрекасенко Музика: Григорій Верьовка
Я шахтарочка сама, Звуть мене Маруся. В мене чорних брів нема, Та я не журюся. Шахтарочка, молодесенька, В мене чорних брів нема, Та я не журюся.
Не вродлива я – дарма, Та до праці звична. І дружу я з усіма, Бо я симпатична. Шахтарочка, молодесенька, І дружу я з усіма, Бо я симпатична.
Машиністом я роблю На електровозі І лінивих не люблю В себе на дорозі. Шахтарочка, молодесенька, І лінивих не люблю В себе на дорозі.
Хтось мене бува лайне, Скаже: \"Ти сварлива\". Але люблять всі мене, Бо я справедлива. Шахтарочка, молодесенька, Але люблять всі мене, Бо я справедлива.
Вдача вже така моя: Друзям, мамі, татку І начальству в вічі я Ріжу правду-матку. Шахтарочка, молодесенька, І начальству в вічі я Ріжу правду-матку.
Критикуй мене й саму, Критика – не сварка. Я свою вину прийму. Адже я – шахтарка! Шахтарочка, молодесенька, Я свою вину прийму. Адже я – шахтарка!
А коли вини нема, То скажу: - Доволі, Бачу правду я сама, Бо я – в комсомолі! Шахтарочка, молодесенька, Бачу правду я сама, Бо я – в комсомолі!
Не вродлива я – дарма, Але симпатична. Знаю добре це сама, Бо самокритична! Шахтарочка, молодесенька, Знаю добре це сама, Бо самокритична!