Степ широкий розстелився аж до небокраю, Лиш один козак іде, по степу гуляє. Чи побачу я колись рідну Україну, Чи загину в чужині за вкраїну милу.(2р)
Він іде, не знає й сам скільки йти ще треба, Все що бачить навкруги, то земля і небо. Сонце випалило степ, бо ніде краплини, Лиш один козак іде в латаній свитині.(2р)
Старий сокіл в вишині, склав могутні крила, Лише біла сивина, очі затулила, Чи побачу я колись рідну Україну, Чи загину в чужині за вкраїну милу.(2р)
Чи побачу я колись рідну Україну, Чи загину в чужині за