Я гадав, що сонце світить, А то був ліхтар звичайний, А я йшов, біжав на світло, Думав там знайду кохання. Я не знав куди подітись, Бо любов - то не робота, Почуття нові з'явились: Що із панка роблять гота.
Але це була вона х2 Серце вийняла, Душу вийняла,
Той хто вірить в кращий світ, Світ для того зрушиться. Хто від світла утікає, Буде вічно мучиться. Але той, хто не біжить, Не стоїть, не падає То втрачає кожну мить, І лайно нагадує.
Але це була вона х2 Душу мою вийняла, Серце вийняла.
Де один - нема там діла, Там де два - там ціле військо І всі дивляться безсило, Як я падав, падав низько. В далені ліхтар вже згас, Хмари насуваються, Музику, яку співаєм - Кантрі називається.
Але це була вона х2 Танічка Буланова Хрєн мій вийняла.