Ти знаєш, як сумно буває поету?
Як хочеться часом змінити весь світ
Ти ж розумієш, ти, звісно, все знаєш
Ти тільки спогад, ти голос в імлі
Спливає час, я все пишу до тебе
Забувши рутину, і справи свої
Що ще залишилось у світі для мене?
що допоможе думок вбити рій?
Я не люблю її, хіба що тільки погляд
Який без золота для мене найцінніший
Не люблю її, хіба що тільки поряд
Із нею я немовби зовсім інший
Як тяжко, бува, не втонути в трясині
Страхів, сподівань, і не сказаних слів
Я ще живий, спасибі родині
І я поринаю у світ дивних снів
Та час прокидатись наблизиться скоро
Він от-от включить тривожні сирени
Ми вийдемо з дому, на світ оком кинем
Що ще залишилось в ньому для мене?
Я не люблю її, хіба що тільки погляд
Який без золота для мене найцінніший
Не люблю її, хіба що тільки поряд
Із нею я немовби зовсім інший [x2]
Я впевнений в одному, що \" не в серці\"
Але від усмішки я шаленію
Відразу в грудях сто мажорних терцій
Стою, мов дурень, дивлюсь та німію
Я не люблю її, хіба що тільки погляд
Який без золота для мене найцінніший
Не люблю її, хіба що тільки поряд
Із нею я немовби зовсім інший [x2]
Я не люблю її, хіба що тільки дотик
Котрий шукав, та досить прозаїчно
І я не знав який прийняв наркотик
І лиш в думках : Єдина.Ти, Навічно.[x3]
Невiдомий еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1