Сколихнулося небо і упало ниць,І з ключами лелек, і з криком зірниць.
Як із лютою біллю у повінь весни
Впав солдат від останньої кулі війни.
А солдат розминутись так із смертю хотів,
А солдат тільки весни любити умів.
І небо високе, що маком цвіло
Над його молодим та гарячим чолом.
Ой ти, куля остання, ти чому колоском
Прорости не змогла ти за тихим селом
Ой ти, куля остання, навіщо було
Тобі серце те юне, що так мало жило.
/програш/
(На другу частині програшу - Речитатив) -
- А навколо на вишнях буяв білий цвіт
І медами густими пропах цілий світ.
Будь проклята! Будь проклята!
Будь проклята війна!!!
Сколихнулося небо і упало ниць,
І з ключами лелек, і з криком зірниць.
Як із лютою біллю у повінь весни
Впав солдат від останньої кулі війни.
Невiдомий еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1