Багато пір’я, та мало крил. Багато крил, та мало сміливих, які б скористалися з них. Багато сміливих, та мало – святих.
Хтось плакав – хтось плакав, збираючи сльози в долоні – сльози в долонях. Хтось тихо молився – тиха молитва, очима хватаючи небо – вічне небо. А хтось уже спав – давно уже спав, і спросоння стискаючи скроні – марив про вічність. Всі вірили в те – віра в те, що життя важливіше від тебе – важливіше від Бога.
Життя є реальним, життя очевидне, а ти, а ти, де-е-е, де ти є? Чому тебе не видно? Чому очі є, але тебе не бачать, любов – любов, твоя ніжна, чи щось вона значить.
Чи є то життя, яке тебе обходить, а-а-а, чи є то любов, що людей в прірву зводить, а-а-а, чи вірні ті очі, в пітьмі що блукають, а-а-а а тебе, мій Боже, не знають, шукають, а-а-а.
2. А - а - а - а, А - а - а - а.
Життя є реальним, життя очевидне, а ти, а ти, де-е-е, де ти є? Чому тебе не видно? Чому очі є, але тебе не бачать, любов – любов, твоя ніжна, чи щось вона значить, твоя любов.