вертай все що ти забрала віддай. все тобі тобі мало прощай я тікаю туда, де моя відверта правда
почекай лиш хвилину. все відкрую я
повертай ти мені мої слова я без них сам не сам навіщо ти їх забрала знала знала що сам не віддам
наші розводять мости. прошу далі плисти ховаєш листи, ті що я надсилав вечори ховати людей. їй емоції нез тих щоб голос з темноти вкотре стих
чомусь ти не бачиш моїх ілюзій, як тепер зрозуміти нас всьому приходить свій час, всіх ламає знов час все поколу не раз
і як зрозуміти, що ти прощай мені і як все не вдало поколу. хватить брехні і як тоді жити нам далі. і як тобі краще не стане і як собі наробив кучу болю. нащо. згадував розмову твою