[Prologue] Годинник відраховує хвилини… Здається, це мої. Сп'янілі пальці торкаються до шиї, А у вухах твій веселий сміх дзвенить…
[Verse 1] Непевні думи, розіп’яті знов тобою. Тиха тоне в морі непотрібних фраз… Навіщо, падаючи, тягнеш за собою?.. Навіщо убиваєш в котрий раз?
Безжальний погляд і усмішка на устах… Ці слова страшні ніколи не забуду. Чи ти бачила той біль в моїх очах?.. Чому спинилась? Навіщо відпустила руку?..
[Chorus 1] Розкриті обійми… якщо хочеш – вбивай! Нехай твої стріли мене розривають… Стишені жалі… І ні страху в очах. Долоні в крові, а душа вся в синцях…
[Verse 2] Бездушні фрази, болісно-пекучі… Роздерті мрії, тепер втрачені навік. Ніколи не забуду ті холодні очі, Що здатні спопеляти в одну мить…
Нечесна гра, в якій заздалегідь програла! О, божевільна… Ірода дочка! Нерівний бій, результат якого знала. Відкривши очі, йду загибелі назустріч я…