Сценарій дописати вже не взмозі Букети квітів кидали під ноги Ти знов одна, серед чужої прози А під ногами лиш колючі рози
Я бачу небо,наше чорне небо В душі ми діти - виростати треба Знову втікаю , зачекай , не треба Серце боліло і ломало ребра
Я чую голос, твій дитячий голос Нами керує цей великий космос Ти не відчуєш - мого серця голод В твоїй душі панує тільки холод
Я відчуваю подих алкогольний Напевне не актор - в житті я вольний І знову крики , оплески у залі Свою актрису я знайшов в бокалі
Пр: Не треба лізти за куліси ,закінчилась п'єса Не треба лізти їй в нутро вона проста актриса Тільки замучена душа , а взаді грім овацій Ми починаєм номер без абстракцій
Страхи твої мені закрили очі Тепер в серцях ваших тут темнота Зірвемся знову від шуму машини Візьму тебе щоб не був ти тут сам
Ми потонули в цих нотах як в морі Тут ніби сцена , а ми всі актори Не треба смертним вашої любові Колись любили тільки без повторень
Заставить мрія йти коли не зможеш Нехай сміються вони так не зможуть Вони лиш тінь , у твоїй постанові І білий танець знов сплете всі долі
В душі вона собі проста актриса Втікала від овацій за куліси Ховала душу у віршах й сюжетах Про неї не напишуть у газетах
Пр:
Не треба лізти за куліси ,закінчилась п'єса Не треба лізти їй в нутро вона проста актриса Тільки замучена душа , а взаді грім овацій Ми починаєм номер без абстракцій