НеДужеПсих - Пам'ять(за уч. Віки Григор'євої) | Текст песни

• Тексты песен
• НеДужеПсих
• Пам'ять(за уч. Віки Григор'євої)

В фотоальбомах , в чорно-сірому полоні
Моя безрадна втома - зустрічати перший промінь
Повалити б всі мости , заховати своє ''вчора ''
І хтось нам давить на '' replay'' , жити на повторах

Я бачив вас , я бачив ту любов при шторах
Нам головне тримати своє сонце на долонях
Упустиш вниз - знову мучить твоя біль по скронях
Вона красива - жаль що у душі потвора

Один як вовк - загубився я у своїй зграї
А нам би загубити пекло , яке було раєм
Для когось ми живі , а для когось помираєм
І безнадійно, ненавидячи кохаєм

Бездушні люди ранять залишаючи лиш шрами
І ми не будем вірними - віднесені вітрами
Мені так було тісно , серед вашими тілами
Вона залишить пам'ять ,вона лишила пам'ять

Моє життя , проміняне на сірі будні
В очах вогонь і голос вже давно погас
Невже всі почуття тут настільки брудні
Зруйнують все в один лиш раз , один лиш раз

Стоїш , спираючись на поручень холодний
В оточенні похмурих, мовчазних, чужих людей
І почуваєшся в душі ти навіть геть самотнім
І губишся у варіантах планів і ідей
Ти тут один , нікому нафіг не потрібний
Бо кожен сам для себе місце тихо добува
Штовхаючи сором'язливих,скромних, непримітних
Недоліки душі своєї брудно розкривав
Панує тут , в серцях сувора повсякденність
І коли дивишся в брудне автобусне вікно
Здається що , такою буде незалежність
А мрій й сподівання , розіб'ються всеодно
Отак і їдемо, сумними вулицями міста
Біжать у вічність відліки чужих хвилин
Із неба губить дощик крапельки з намиста
І розбиваються вони об скло німих вітрин