Сяду на свою Жар-птицю, І полечу по світу. Обіцянки він тримає, Слов на вітер не кидає...
Буду як промінь сонця, По країнах летіти. Кожну хвилину в новому місті жити.
Він не бачить більше проблем. Нема підкупів і хабарів. З кожним новим днем. Краще жити стало всім. Тільки стіни все більше жмуть. І колючий дріт уздовж кілометрів.
Шматки порваних паперів. Укуси системних псів. Де ж наша свобода? Знову всіх обдурив!