Вавілон залишив свої фобії Бути забутою, бути копією Вавілон знов затягує дотиком Повертаючись вітром і подихом Почуваю я електрострум І в станції, штольні темрява, люди Шепіт зворожує ми кам’яніємо Вавілон єєє, Вавілон забери мене
Hm G Допоможіть, ви ж не манекени A F# Все по поляльковому Барбі та Кени G Em Кро кро крокують, по подихають F# Хто вони є і знову здихають | 2p.
Вавілон залишив свої фобії Бути забутою, бути копією Вавілон знов затягує дотиком Повертаючись вітром і подихом Кинуться куди куди дінуться фарбниці Сяйво очей важливе реаліті Тільки но смутне, тільки но мертве Вавілон тут же без тебе всі стерті