Злітали ми вгору на татових дужих руках, А мамині очі дивилися ніжно і мило І серденько билось, мов зляканий птах, І ручки тягнулись до сонця сміливо!
Приспів: Ви, любі, у мене немов два крила, Що птаха тримають в небесній блакиті. Мені ви потрібні, як небо й земля, Дорожчих немає за вас в цілім світі!
Ви, мамо - краплинка моєї святої душі, Ви, тато - частиночка серденька мого! Ви вчили мене крок за кроком ступать, Пустили мене на життєву дорогу.