Неизвестен - Казка про кохання (плюс). | Текст песни

• Тексты песен
• Неизвестен
• Казка про кохання (плюс).

За морями, за лісами, за високими горами
Там жило собі кохання із блакитними очами,
Разом з сонечком вставало,
Довгі коси заплітало,
І під тихий шепіт вітру
людям щастя дарувало...
Разом з сонечком вставало,
Довгі коси заплітало,
і під тихий шепіт вітру
щастя дарувало...

За лісами, за морями, за високими горами
там жило собі кохання
між землею й небесами.
Зради й заздрощів не знало,
про любов пісні співало,
для людей з добром у серці
зорі з неба діставало...
Зради й заздрощів не знало,
про любов пісні співало,
для людей з добром у серці
зорі діставало...

Знівідкіль взялися раптом
дві сестри: брехня і зрада,
чорним круком налетіли,
щоб кохання розтерзати...
Білі рученьки звязали,
щиру душу розтоптали
і кохання яснооке
сміючись закарбували...
Білі рученьки звязали,
щиру душу розтоптали
і кохання яснооке
там закарбували...

За лісами, за морями, за високими горами
дві сестри кохання вбили
із блакитними очами...
Ні словечка не зронило,
вбивцям в очі подивилось,
мов кришталь одна краплинка
по щоці сльоза скотилась...
Ні словечка не зронило,
вбивцям в очі подивилось,
мов кришталь одна сльозинка
по щоці скотилась...

І тепер на білім світі
важко нам любов зустріти,
та якщо вона приходить
бережіть її щомиті!
Не давайте панувати
сестрам двом: брехні і зраді,
і тоді кохання ваше
буде щастя дарувати...
Не давайте панувати
сестрам двом: брехні і зраді,
і тоді кохання буде щастя дарувати...

Не давайте панувати
сестрам двом: брехні і зраді!
і тоді кохання буде щастя дарувати!