Вистава закінчилась, додому всі пішли. А мене залишили у темряві в тиші. Не знають дивні люди, що лялька я жива. І що мені не треба керуюча рука. Я нитки обірву, не бійтесь, не впаду. Бо кожну ніч сама виставу граю я. Співаю, що хочу, танцюю досхочу. Відкуди знати вам, що лялька я жива.
Сама ввімкну я світло і друзів позову, докучливі вказівки забути я хочу. Давно мені набридло Казать чужі слова. Невже не зрозуміло, що лялька я жива.
Давно проснулись птахи, І сонце вже встає. Вже час мені на шафи, Життя моє таке. І знов погасять світло, Вистава відшумить. Я знов живою стану, Нехай хоч одна мить
1) Закончился спектакль и все домой ушли, Опять меня оставив в потёмках и в тиши, Не знают эти люди, живая кукла я И что не нужно дёргать за ниточки меня
(припев) Я нити оборву и я не упаду, Ведь каждой ночью я играю роль сама Пою любой я стиль, танцую, что есть сил, Откуда знать же вам, что кукла я жива
2) Зажгу я свет на сцене и позову друзей Суфлёрские подсказки хочу забыть скорей, Мне от чужого текста ну просто нет житья Неужто не понятно, живая кукла я !
(припев)
3) Ночные шоу смолкнут и представления, Пора мне в шкаф на полку, такая жизнь моя Но только свет потушат и все уйдут домой, Ночной спектакль закружит и стану я живой