НАША ЗУСТРІЧ
Вісімнадцяте вересня, вже майже вечір
Я з універу додому йду, рюкзак на плечах
Звичайний день, нічого особливого, бо
Щось сумний я, але не пам'ятаю чого
І тут мені сумні думки у голову лізуть
Але навушники і пара хвилин їх відріжуть
Доречі, з універу йти додому дуже довго
Я завертаю за кут і набираю номер
Набираю батьків кажу що їду з братом
До нього на вихідні в село віддихати
Почувши схвалення від них я спрямував на вокзал
І там тебе я зустрів, поки між кас блукав
ПРИСПІВ!
Уоооо оу, уоооо ом
Ми завжди будемо з тобою вдвойом
Уоооо оу, уоооо нау
Я рад, що там між кас тоді заблукав
Неизвестен еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3