Стоїть тополя, наче доля, Яка зросла у родовiд. Гiлками синє небо коле, Збирає горлиць у полiт. Стоїть тополя на роздоллi Легенда пам"ятi жива I листям промовля по волi Св'ятi Шевченковi слова.
Приспiв: Тополя, тополя глибоке корiня, Полiт журавлиний - її верховiть. Тополя тополя - задума осiня - В очах мого серця, Як матiр, стоїть!
Стоїть тополя, день свiтає В її потрiсканiй корi. Стоїть, як ненька, виглядає Своїх синiв з крутих дорiг. Стоїть тополя - не старiє, Її обходить часу плин. А я втiшаюсь i радiю, Що корiнь з нею в нас один!