Степом широким туман білий стелиться, сиву журбу в душу ллє. В тому тумані від мене ховається вкрадене щастя моє. Щастя украдене, доля зрадливая, в серці вселилась печаль. Світла навіки любов полохливая щезла, полинула в даль.
Приспів: Ой доле, доленько, зрадливая, Туман журбу в душу ллє. Сховалось тьмяно полохливеє украдене щастя моє. 2 р.
Піду в степи за циганською волею, стану журбу проганять, Може зустрінусь з своєю я долею, зможу в тумані впізнать. Ген в далині горить вогнище яснеє, іскрами в небо летить. Наче всміхається доленька красная щастя утрачена мить.
Приспів:
Нащо те вкрадене щастя шукати, милості в долі прохать. Краще вже вітра у полі впіймати, вільно з ним в небі літать. Кину об землю я лихо з бідою, стану печаль проганять, Буду прощатись навіки з журбою, щастя нове зустрічать.