Неизвстен - Флешбек | Текст песни

• Тексты песен
• Неизвстен
• Флешбек

Флешбек у той останній вечір жовтня
У вирі соціомереж, не знавши виходу назовні
Я бачив сотні слів, фальшивих посмішок…
Проте і я цим жив… Невже це дійсно так?

Невже я дійсно хотів позбутися реальності
Чи лиш з обривків пам’яті кидався в крайності,
Де, кимось вирване, серце, яке здригалось в долоні
Я сам свідомо добивав у інтернет-полоні!

Мені плювати було на себе і на інших
Байдужість рвала зсередини, її дедалі більше ,
Надії зломані, всі почуття атрофовані,
Лиш скляні очі до ночі у синіх променях.

Тоді ти стала однією з тих,
чий запит в друзі став банальним до болю, плюсом простим,
Секундним кліком у світі віртуальних машин,
Однак маленьким початком великих змін.

І ось я… іду в строю а ти йдеш поруч.
Мій погляд застиг на тобі випадково.
Та знаю мене ти не помітиш знову.
Такого, як всі…

Полились повідомлення двох л едь знайомих людей,
Ніби коктейль із суміші безглуздих речей,
Що морем лиючись з під пальців до наших очей
Невдовзі розчинялись в темноті курсантських ночей

Ти не одна така була, і в тебе я не один
Ми випадкові герої на постаментах вітрин
І мабуть я б завис навічно у цій мертвій зоні
Якби не номер твій в моєму телефоні

Якби його не розгледів тоді крізь п’яні очі…
Я б не наплів дурниць, і не дзвонив тобі серед ночі.
Не вибачався б вранці йдучи хтозна звідки додому,
І, мабуть, так би і залишився простим «знайомим».

І ось ми… До ранку тонемо в розмовах…
А згодом, п’ємо шампанське в тебе вдома,
І просто… сміємося як діти з того,
Що ми як не всі…

так було довго. Поки я не прозрів раптово
Під формою забилося шалено серце знову
Я млів, хотів, любив бути поруч тобою.
Й врешті решт зумів сказати «будь зі мною»

Тепер, коли ти дивишся на мене цими очима,
В яких я ніби зависаю, як маленька дитина,
Теорія ймовірності згорає пламенем синім
Я розумію нарешті, що можу бути щасливим!

Тоді, коли я обіймаю тебе на коридорі
А злий полковник каже, що це аморальне порно,
Коли мені на кухні погрожуєш бананом…
Коли слабкий алкоголь ніби керує нами…

Саме тоді…


Мені так хочеться сказати мільйони слів
Адже сьогодні Катюш, день народження твій
Але я знаю, я далеко не Вільям Шекспір
І все що сказано тут не шедевральний твір.

Бажаю лиш, щоб твої будні були вічним літом
Адже ти варта найщиріших посмішок на світі .
Це лиш початок історії, її маленька прелюдія.
Із власним епілогом: «далі буде…»


Неизвстен еще тексты