Їхав козак за Дунай, Сказав:- Дівчиіо, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй!
—Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, — Тільки подумай! —Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, — Тільки подумай!
—Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зі славою К собі ожидай!
—Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай! —Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!
Їхав козак за Дунай, Сказав:- Дівчині, прощай! Мене з війни зі славою К собі ожидай!