Скільки можна
стукати в зачинені двері,
і писати каяття на папері.
Ми вже відзняли своє кіно…
Скільки можна
Турбувати дзвінками світанки
і солити на серці ранки.
Твої квіти зів’яли давно…
П-в:
Я не писатиму більше віршів тобі,
Не сумуватиму більше – віриш чи ні?
Ми вже зустріли всі наші світанки,
Я допиваю кохання останки…
Кінець романтичній грі.
Скільки можна
щоразу кидатись в обійми
я не твоя тепер – це прийми
не звучати більше нам в унісон.
Скільки можна
починати життя з початку,
я поставила останню крапку,
забуваю все як дивний сон.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1