Самотня ранішня зоря Світанок тихо зустріча, Вже новий день прийшов, А ми з тобою все тут, А ми сиділи цілу ніч, Над річкою туман приліг. Все, як завжди, І спить наш світ земний, Лиш очі твої такі неземні, Дай же, єдина, надію мені!..
Приспів: Чому ж так вабить, манить Цей світ загублених туманів?.. Знаю, світло, це світло є в тобі - Це очі твої такі неземні!
Минає рік, минає два І час спливає, як вода, А нам тоді було Лиш по шістнадцять літ. Цікаво, дівчинко, де ти? Чи пам'ятаєш ти час, Коли я вперше це сказав, Що очі твої такі неземні?.. Дай же, єдина, надію мені!..
Приспів.
Так манить! Так манить! Не знаходжу місця в світі! Вабить, манить Цей світ загублених туманів?.. Знаю, світло, це світло є в тобі - Це очі твої такі неземні!