Нестайко Маряна - Кольори щастя | Текст песни

• Тексты песен
• Нестайко Маряна
• Кольори щастя

Стояв похмурий день,
Без сонця і пісень,
Без радості в очах моїх.
За прядивом дощу
Ховався тихий сум
І падав у серця доріг.
Мене взяла в обійми самота,
Що досі десь блукала у світах.
Та я посланця туги прожену,
Щастя кольори поверну.

Приспів:
Я зберу барви мрій,
Намалюю усміх сонця у похмурі дні.
Я зберу барви мрій,
Заквітчаю ними коси ранньої зорі.
Я зберу барви мрій...

Мій телефон мовчить.
Він безпробудно спить,
Мов хтось заворожив його.
Ще вчора сміх лунав
І неземні слова...
А наче це давно було.
Мене взяла в обійми самота,
Що досі десь блукала у світах.
Та я посланця туги прожену,
Щастя кольори поверну.

Приспів.

У місті знову йдуть дощі.
Небо вкрили зграї сірих хмар.
Але у думках моїх сонячно.
В них виграють кольори щастя.

Приспів. (2)



Нестайко Маряна еще тексты