Нестерчук Володимир - Щось все з рук випадає... "На сцені (2012)" | Текст песни

• Тексты песен
• Нестерчук Володимир
• Щось все з рук випадає... "На сцені (2012)"

Музичне оздоблення - Андрій Бочко
Текст та ідея - Нестерчук Володимир

Щось все сьогодні не так - все з рук випадає... все тебе нагадує. І крики птахів за вікном в небо кличуть. В те небо... наше. Пам`ятаєш - одне на двох. Але я роблю вигляд що їх не чую. Я роблю вигляд що все нормально і все сьогодні добре, я одягаю маску безтурботності, я старанно малюю на ній усмішку... та виходить криво... руки дрижжать, це все на зовні, а в середені все горить і попілом відкашлюється. Кожне твоє слово досі комом у горлі стоїть так що не проковтнути, не виплюнути! І все з рук валиться...
Хтось відкрив вікно і в ніздрі вдарив аромат літа. Я знаю це твій аромат... Адже, я, знаєш, давно здогадався що це ти - літо. А ти мені не казала, не хотіла розкривати цю таємницю, думала я ніколи не здогадаюсь... Але тепер я знаю, тепер я знаю, що до мене літо більше ніколи не прийде, скільки б я не чекав. Я лише роблю вигляд що я тут з усіма, але, насправді, я там - в жовтих листях, лежу трупом посинівшим, і на губах, що не дочекались твоїх, тане іній... Надіями опадає лисття, мріями подує вітер... А мене вже і нема, і не мої то думки, не мої були... так як і літо те не моє вже.
А все тебе нагадує - трава, небо, і аромат, такий рідний, такий хвилюйочий, наче нашатир б`є по свідомості, та тільки це не ти - це спогади, ти давно пішла, і я просто марю, а тебе тут немає. Все валиться з рук... і раптом я розумію, що це ж не мої руки зовсім...