Хто вбив його? Це ви? Ох, тату, тату! За що? За що? Андрію, брате мій! Прокиньсь, поглянь!.. Пробите серце наскрізь, і на вустах ось запеклася кров... Що ти вчинив? Жіноча чара тебе на мить перемогла. Але яка страшенна кара найкращу квітку в нас взяла?! І ось лежиш тепер байдужий, мов колос скошений трави... Чому ж з тобою в січі, друже, не положив я голови? Чого життя безславно стратив, Хіба на світі вже нажив? Чому єдиного ти брата тут залишив, посиротив? Прощай, прощай, мій друже дорогий, Вже не побачимось ніколи!