http://vk.com/nikolasson_poetry
Брате мій. Друже мій. Вовчий королю.
Пам'ять стирають роки та круки.
Змалку були нам розписані ролі,
Ті, що зламали Стіна й Близнюки.
Ти мав би сісти на лордове місце,
Я би пішов за тобою будь-де,
Але богам - і новим, і батьківським -
Іноді смішно від планів людей.
Я повернувся зі світу полеглих,
Встань же і ти, і веди мене знов!
Хто би подумав що буде нелегко
Взимку людині із іменем \"Сноу\"?
Північ бастарда б ніколи не визнала,
Хай би яке він там зло поборов.
Та як збуваються давні девізи, то
Воля і віра - сильніші за кров.
Снігом сріблиться чардревове листя,
Близько... Зосталися лічені дні.
Північ віднині - моє королівство,
Дар і тягар, що вручили мені.
Небо Гайтауерів ріжеться білими
Крилами вісників лиха німих,
Що ми зробили і що пропустили ми,
Щоб не лягти під ударом зими?
Брате мій. Друже мій. Вовчий королю мій
В небі пророцтва виписує смог
Змалку ми мріяли бути героями.
Я обіцяю, що буду.
За двох.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1