Боже,скажи, чи є щось краще, ніж ранній вечір і морось дощу? Небо біжить, запнувши плащ свій, у місце, про яке я не чув. Листопад здійма ліхтарі вуличні високо, через сутінь богів. Сонця нема. Сонце заснуло, чи, може, Гарм його з'їв?.. Хочеться просто йти безцільно під вітру жалами, обрію вслід. А ще - щоб осінь була фільмом, поставленим на "repeat". І щоб у кишенях - лише зорі, а в рюкзаку - слова і дим...
А ще б – мати вдосталь історій, аби розказати всім.