.ніколассон - море (муз. Brian Crain) | Текст песни

• Тексты песен
• .ніколассон
• море (муз. Brian Crain)

https://vk.com/nikolasson_poetry

Осінь морем пульсує серед вітрин,
випиваючи з неба мряку,
не говорячи всує, мовчать вітри,
як ляльки із фабричним браком,
і, нескорені злу, відголосся рим
б’ють обдерті стіни бараків,
а затори несуть
колони патриціїв
у
металевих
кракенах.

Сіре місто Дагона.
Вузькі провулки лиманами простяглися.
Де були водогони –
тепер пливуть галеаси сміття та листя.
Невідомо, кого приведе на звук.
Час ховати думки та лиця.
Я, як учень Квай-Гона, в Силі живу,
що пронизує, ніби глиця.

Осінь морем змиває з асфальту все –
свіжий попіл і давню крейду;
трохи шторить - втрачаю банальний сенс,
наче в проповіді про Фрейда…
Темні шори на очі – і хай несе,
раз чекаємо дальнього рейду.
Дуже скоро навалиться.
Ніби Ксеркс.
І ушкварить зимовим рейвом.

... Як молюск,
я можу дивитись на вас
лиш крізь міцно
стиснуті
стулки.

Я молюсь,
але, схоже, мої слова
долітають
лише
до Ктулху.