Мамо, вечiр догоря, Вигляда тебе роса, Тiльки ти, немов зоря, Даленiєш в небеса, Даленiєш, як за вiями сльоза. Ти вiд лютоï зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася бiлим лебедем, Дивом- казкою За вiконечком,— Сива ластiвко, Сиве сонечко. Сад вишневий на порi, Повернулись журавлi. А менi, як до зорi, Долiтати на крилi Все до тебе, як до вiчноï зорi. Там, де ти колись iшла, Тиха стежка зацвiла Вечоровою матiолою, Житом-долею свiтанковою, Дивом-казкою, Юним соняхом,— Сива ластiвко, Сиве сонечко.