Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, — Знов молодість не буде!"
Ти не питай, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, І все в цей час вам раде.
Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, В траві струмок гуркоче.
Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п'яні.
Чому ж стоїш без руху ти, Коли весь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє.
Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, — Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде!"