Вишивала рушник Не весна й не зоря, Вишивала рушник Рідна мати моя! Клала нитку й тепло В кожну квітку на вік, Щоб затишно було Цій душі молодій!
Приспів: Той рушник, материнський, Бережу я в житті! Там, де цвіт материнки І нитки золоті, Там, де в хрестиках долі Мій вишиваний шлях Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях.
Вишивала рушник Пісня мамин рук, Вишивала рушник Крізь тривоги розлук. І на той оберіг Дарувала любов, Щоб на рідний поріг Повертався я знов!
Приспів.
Рідна хата моя Вся у зорах сія, Є у мене сім'я: Вчу дітей уже я. Та нікуди не зник Ні в грозу, ні в туман Материнський рушник - Дорогий талісман!