Іронія долі, історія матері-жінки, Зібрала валізу, і їде в незвіданий край Її проводжає родина неначе навіки. Куди вона їде? Навіщо? Чому? Не питай!
Хіба не знайдеться їй місця у рідному домі? Чому вона тяжко працює на іншій землі? Поїхала мати у пошуках кращої долі, Щоб в скруті не жили, не ниділи діти її
Берегиня роду мати-українка Втратила свободу, за кордоном, гірко Коротає вік свій на чужій землі Ждуть від неї вістку діточки малі Ждуть від неї вістку діточки малі
А діти сумують, їм мамина ласка потрібна З вікна виглядають зажурі старенькі батьки \"Скоріш повертайся до дому матусенько рідна\" Читає в листах вже до болю знайомі рядки
Так часто в тривожні хвилини втрачали ми віру, Губили надію та не забуваймо одне: Без матері-жінки ми втратимо і Україну Не нація, та, що так легко втрачає святе!
Берегиня роду мати-українка Втратила свободу, за кордоном, гірко Коротає вік свій на чужій землі Ждуть від неї вістку діточки малі Ждуть від неї вістку діточки малі (2 р.)