Одна в моїй кімнаті, нема куди тікати, І їй, напевне, не поможуть навіть танки і гармати, Моя маленька незалежність. Вона втрачає сили, у неї зводить крила, Вона, мов Жанна Д’арк, але так по-кіношному красива, Моя субтильна незалежність.
А ти лежиш, віддавши всю себе, Злітаєш до небес, Зі мною до небес.
Вона була зі мною надійною сестрою, Та взяла й зрадила мене, бо познайомивши з тобою, Сама сховалась у любові. І от я тут без тями, її немає з нами, Ти випила її усю своїми жадними губами, Мою маленьку незалежність.
І тут лежиш, віддавши всю себе, Злітаєш до небес, Зі мною до небес.
А ти лежиш, віддавши всю себе, Злітаєш до небес, Зі мною до небес.