От я стою біля дверей твоїх І стукаю, а ти не відчиняєш. Чи ти заснув у клопотах мирських, Чи просто, не бажаєш? А я прийшов із миром і добром, Твоя душа давно мене чекає, Прийшов, щоб сісти за твоїм столом. Чому дверей мені не відчиняєш? Приспів: Відчини, відчини, відчини! Я назавжди зостанусь з тобою. Відчини, відчини, відчини! Доторкнись до любові святої. Відчини, відчини, відчини! І я з миром до хати зайду – Твою радість помножу, твою радість помножу, Розділю твоє горе – біду. От я стою, щоб двері ти відкрив І Божу ласку у свій дім покликав, Бо я тебе такого полюбив, Як на хресті розп`явся чоловіком. Я всі гріхи твої на себе взяв, Тепер до тебе стукати ще мушу, Щоб ти спокуси вічні подолав І врятував свою безсмертну душу. От я стою біля дверей твоїх – І ти відчиниш, стрінешся зі мною. У всіх щоденних клопотах мирських, В біді і щасті буду я з тобою.