З вирію додому гусоньки летіли, Втому і зажуру несли на крилі . Не одну пір`їну на шляху згубили, Поки не дістались рідної землі. Пр. Гуси-гусенята дайте мені крила! Полечу-полину в рідну сторону. Жаль, що я не можу на Вкраїну милу Разом з вами нести сонце і весну. Розлетілось пір`я, годі позбирати. Сірими дощами небо затягло. Десь ростуть самітні діти – пташенята Без тепла матусі і з одним крилом. Пр. Позбираю пір`я, наберуся сили. Земле моя рідна, все прости мені! У тяжкі хвилини ти мій дух кріпила, Не дала пропасти на тій чужині. Гуси-гусенята дайте мені крила, Полечу-полину в рідну сторону. Повернуся з вами на Вкраїну милу, Принесу додому сонце і весну